вторник, 01 октября 2024 в 07:10
Пишет Mister_Key:URL записи
Шкільний коридор – неначе боксерський ринг,
В якому лиш треба протриматись до дзвінка.
Із світу чарівних історій, епічних рим
Тебе вириває ударом чиясь рука.
Іх п'ять. Або семеро? Знову сценарій цей:
За дивне волосся, футболку, нашивку, стиль
Отримай відзнаку – синець на своє лице,
А не пощастить, то на місяць – новий костиль.
Навчити себе захищатися – база баз,
В бою пояснити за все – за базар, за шмот,
Колись настає переломний – і перший – раз,
Коли дивна посмішка cкривить кривавий рот,
А морок зіниць розтечеться аж у білкИ,
Бо час розібратися, зрештою, ху із ху.
Коли тонкі пальці стиснуться в кулаки,
А крик стане криком люті, а не страхУ.
І кров потече не з твоєї – з його губи,
Зі стоном впаде на підлогу – він, а не ти.
Того, хто тебе так принижував, мучив, бив –
Його, виявляється, можна перемогти.
Колись настає переломний – і перший – раз:
Арта розривається, танки ідуть на схід.
На них їдуть ті, хто не терпить чужих образ,
Хто спльовує кров – але робить новий підхід.
Підводься з підлоги. Страх люттю проріс і зник.
Так, буде попереду місиво, кров і жерсть.
Та ти собі – сила. Ти сам собі захисник –
Поясниш за прапор. І мову.
І власну честь.
#skladno
Зі святом тих, хто не побоявся